Надія Парфан — відзначена нагородами сценаристка й режисерка. Вивчала соціальну антропологію та урбаністику, а також навчалася у Кіношколі Анджея Вайди в Польщі. Її повнометражний документальний фільм СПІВАЄ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО отримав нагороду «Найкращий документальний фільм» від Української кіноакадемії та Спілки кінокритиків України (2019) та був проданий NHK Japan. Членкиня Української кіноакадемії, Української гільдії документалістів та стипендіатка Film Independent. Співзасновниця Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у Славутичі, онлайн-кінотеатру Takflix та компанії-дистриб'ютора документального кіно 86PROKAT.

Я не хотіла знімати фільм про війну (2023); Це побачення (2023); Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго (2019)

Марія Стоянова — українська режисерка документального кіно й режисерка монтажу. Закінчила Києво-Могилянську академію за спеціальністю «Культурологія» і Центральноєвропейський університет за спеціальністю «Соціологія та соціальна антропологія». У 2018 році закінчила навчання на кінопрограмі Сергія Буковського. Створюючи свої роботи, Марія Стоянова активно працює з вернакулярним відео, державними й приватними архівами. Її короткометражні фільми брали участь у таких міжнародних кінофестивалях, як Ji.hlava IDFF, DOK Leipzig, FIDMarseille та багатьох інших. У 2024 році відбулася прем'єра її повнометражного дебюту ФРАГМЕНТИ ЛЬОДУ — стрічка була вперше представлена на фестивалі Visions du Réel та здобула кілька нагород на Docudays UA.

Фрагменти льоду (2024); Ліс, ліс (2022)